Пагін 6 клас

понеділок, 14 березня 2016 р.

тема Рослини 6 клас

Тести по темі:  Рослини   В – 1                 6 клас

1. Листок: а) вегетативний орган рослини; б)генеративний орган; в) має

необмежений ріст; г) має обмежений ріст.

2. Листок: а) бічна частин пагона; б) бічна частина кореня; в) осьовий

орган рослини; г) бічна частина квітки.

3. Листок виконує такі функції: а) поглинання води; б) розмноження

рослини; в) фотосинтез; г) дихання і випаровування води(транспірація).

4. Зовнішня будова листка складається:
 а) з листкової пластинки;

 б) черешка;

в) листкової пластинки, черешка і прилистків у деяких рослин.

     5. Простий листок складається: а) з декількох листкових пластинок і

черешка; б) із черешка і однієї листкової пластинки.

6. Листорозміщення                                       Рослини

1 почергове(спіральне)                               А   м’ята ,шавлія, бузок, калина

2 супротивне                                                  Б  олеандр, вороняче око, елодея

3 кільчасте (мутовчасте)                             В  яблуня, шипшина, пшениця

7. Внутрішня будова листка:

вкажіть частини внутрішньої будови листка

6.Яким чином захищається рослина від перегрівання?

8.Функції  провідної тканини                                       провідний пучок            
1. Провідна                                                                           А ситоподібні трубки

2. Опорна                                                                              Б  судини

3. Механічна                                                                         В  жилки

9. Види жилкування листків:

1. пірчасте                                                      А клен, гіркокаштан

2.пальчасте                                                    Б яблуня, виноград, горох

3. паралельне                                               В гінкго, папороть    

4.дугове                                                          Г кукурудза, пшениця, жито, цибуля

5. вилчасте                                                     Д  конвалія, подорожник

10. Що таке листопад? Які чинники  його зумовлюють? Яке значення

листопаду для рослин?

11. Що таке кореневий тиск і присисна сила листків?

12. Які сезонні явища спостерігається у житті рослин?    

В – 2

1. Квітка: а) вегетативний орган рослини; б)генеративний орган; в) має

необмежений ріст; г) має обмежений ріст.

2. Квітка: а) бічна частин пагона; б) бічна частина кореня; в) осьовий

орган рослини; г) бічна частина квітки.

3. Вітрозапильні рослини: 

а) береза, дуб, вільха, ліщина, кропива,хміль, жито, пирій;

б) конюшина, яблуня, вишня, абрикос;

в) пшениця, горох, рис, квасоля, фіалка дивна.

4.  Комахозапильні рослини:
а) береза, дуб, вільха, ліщина, кропива,хміль, жито, пирій;

б) конюшина, яблуня, вишня, абрикос;

в) пшениця, горох, рис, квасоля, фіалка дивна

5. Самозапильні рослини:

а) береза, дуб, вільха, ліщина, кропива,хміль, жито, пирій;

б) конюшина, яблуня, вишня, абрикос;

в) пшениця, горох, рис, квасоля, фіалка дивна.

6. Ознаки пристосування вітрозапильних рослин:

а) яскрава оцвітина, приємний аромат, липкий пилок;

б) не мають яскраво забарвленої оцвітини, не мають вони і запаху;

в) виділяють запахи, які нагадують розклад органічних речовин.

7.Ознаки комахозапильних рослин:
 а) яскрава оцвітина, приємний аромат, липкий пилок;

б) не мають яскраво забарвленої оцвітини, не мають вони і запаху;

в) виділяють запахи, які нагадують розклад органічних речовин.

8. Прості суцвіття:                                         Рослини
1. Китиця                                          А цибуля, вишня, часник, первоцвіт

2.Зонтик                                           Б яблуня, груша, слива, пижмо

3.Щиток                                           В смородина, черемха, конвалія,люпин

4.Сережка                                       Г конюшина

5.Головка                                        Д береза, ліщина

6. Колос                                           Є подорожник, осока, вербена

7. Початок                                      Ж соняшник, ромашка, хризантема,

8.Кошик                                           З кала, рогіз.

9.Складні суцвіття                                          рослини
1. Складний колос                                   А овес, бузок, виноград

2. Складний зонтик                                 Б морква, петрушка, кріп

3. Волоть                                                     В пшениця, жито, ячмінь.

10 . Що таке запилення? Які способи запилення?

11.Як відбувається запліднення у квіткових рослин?

12. Етапи зародкового і післязародкового періоду розвитку.
Тести по темі «Земля як планета»      В - 1

1.Припущення чи передбачення, яке необхідно довести:

а) гіпотеза; б) аксіома; в) теорема; г) теорія.

2. Що відображає форму Землі: а) план; б) глобус; в) карта; г) малюнок.

3. Як називається уявна лінія, яка ділить земну кулю на Північну та

Південну півкулю:

а) меридіан; б) паралель; в) екватор; г) тропік.

4.Наслідком обертання Землі навколо своєї осі є :

а) припливи і відпливи; б) зміна дня і ночі; в) зміна пір року; г)

полярний день і ніч.

5. Чим відрізняється грунт від гірської породи : а) кольором; б)

твердістю4 в) родючістю; г) структурою.

6.Місячне затемнення – це явище коли, …

а) тінь від Землі потрапляє на Місяць; б) сторону Місяця, яку видно з

Землі, повністю освітлює Сонце; в) Місяць розташовується між Землею і

Сонцем; г) зміни форми видимої із Землі сторони Місяця внаслідок різного

освітлення її Сонцем.

7.  Материки або континенти                          частини світу

         - найбільший

         - найхолодніший

         - найменший

         - найспекотніший

         - найконтрастніший

         - найвологіший

8. Географічна карта – це…

9.Масштаб – це …

10. « Дахом світу»  вважають саме це нагір’я. Яке саме?

а) Карпати; б) Альпи; в) Гімалаї; г) Памір.

11.Які з наведених факторів є достовірними про повітря?

а) поганий розчинник; б) має три агрегатні стани;

в) має різкий запах та смак;

в) під час замерзання стискується;  г) складна речовина;

д) найпоширеніший мінерал на Землі.

12. Що відбувається завдяки коло обігу води?

   Тести по темі «Земля як планета»      В – 2

1. Вода – це: а) жива природа; б) нежива природа; в) рукотворний світ.

2. На Землі за площею: а) більше води ніж суходолу; б) більше

3. Чиста вода стає твердою за температури: а) 0 С; б) -10 С; в) -2 С.

4. Сонячне затемнення – це явище, коли…

суходолу ніж води; в) суходолу і води однаково.

а) тінь від Землі потрапляє на Місяць;

б) сторону Місяця, яку видно з Землі, повністю освітлює Сонце;

 в) Місяць розташовується між Землею і Сонцем;

 г) зміни форми видимої із Землі сторони Місяця внаслідок різного

освітлення її Сонцем.

5. Які частини світу ви знаєте? Скільки їх?

а) 6;   б) 7 ; в) 5 г) 4.

6. Які материки або континенти ви знаєте?

7. Повітря  – це…

8. Гумус – це…

9. У якому морі ловлять рибу рибалки трьох частин світу?

10.Хто створив перший глобус і назвав його «Земне яблуко»?

11.Чим пояснюються припливи і відпливи?

12.Як утворюються хмари?

неділя, 31 січня 2016 р.

Загальна характеристика класу Ссавці 7 клас

Загальна характеристика класу Ссавці
Сьогодні дізнаєшся загальну характеристику класу Ссавці; розглянеш

собливості зовнішньої будови ссавців у зв’язку з різними середовищами

існування; будеш аналізувати, узагальнювати та робити висновки,

удосконалювати вміння спостерігати, аналізувати, творчо розв’язувати

поставлені завдання; формувати розуміння того, що людина — частина

природи.

1. Які класи хордових тварин ми розглянули?

2. Яка хордова тварина є найпримітивнішою?

3. Які хордові тварини здатні до польоту?

4. Які пристосування у них до цього є?

5. Від яких тварин вони походять?

6. Які особливості будови про це свідчать?

Які тварини живуть у тебе вдома?

Важко уявити, що такі ж самі тваринки ще в сиву давнину були частиною життя наших далеких пращурів. Тільки от сприймали вони їх зовсім по-іншому. Приміром, прадавні українці вважали, що собаки спочатку жили у , а лише потім почали жити на землі. І ось, як це сталося.

Якось ішов чоловік на полювання і, зустрівши двох звірят, запитав, звідки

вони. Звірята відповіли: «Ми жили у воді, а тепер житимемо на землі».

— Як ви зветеся? — спитав чоловік.

— Собаки.

— Як я можу в цьому пересвідчитися?

Собаки вийняли свої документи й показали йому. Тоді чоловік той говорить їм:

— Дивіться, вам дозволено жити на землі всього лиш один рік, а по закінченні цього часу знову треба йти у воду. Через рік зустрівся він з тими ж звірятами і став сварити їх за те, що й

досі живуть на землі, коли термін уже вийшов.

— Без документа нам не можна йти у воду, — відповідали звірята.

— А де ж ваш документ?

— Ми віддали котові.

— Підіть же й візьміть його в кота.

Собаки пішли до кота і почали вимагати в нього свій документ, але документа в кота вже не було: його вкрали миші і з’їли. Так собаки мусили залишитися на землі й живуть на ній дотепер. Тому й нині людина переслідує собаку, собака — кішку, а кішка — мишей; і собаки, і коти, і миші завжди будуть між собою непримиренними ворогами.

— До якого класу хордових тварин належать тварини, згадані в цій легенді? (До класу Ссавці.)

Ссавці — найбільш високоорганізована група хребетних. У всіх системах

органів мають прогресивні зміни. У сучасній фауні налічується 4–4,5 тис. видів. Характерне широке розповсюдження по всій земній кулі: освоїли не тільки суходіл, але й повітряне (рукокрилі) і водне (хижі, ластоногі, китоподібні) середовища.

— Яке місце посідає клас Ссавці в системі тваринного світу?

Царство Тварини

Підцарство Багатоклітинні

Тип Хордові

Підтип Черепні (Хребетні)

Клас Ссавці

— Які ознаки характерні для представників класу Ссавці?

Тіло ссавців складається з голови, шиї, тулуба, хвоста і двох пар п’ятипалих кінцівок (у дельфіна кінцівки видозмінені); кінцівки розміщуються під тулубом; ссавці вкриті волосяним покривом, теплокровні .

— Чому цей клас хордових тварин називається «ссавці»? (Ці тварини вигодовують дитинчат молоком.)

 Особливості зовнішньої будови ссавців

Зовнішній вигляд і розміри ссавців дуже різноманітні: від 4 см завдовжки

при масі 1,2 г (карликова білозубка або землерийка-крихітка) до 4,5 м

заввишки при масі до 7,5 т у наземних ссавців (африканський слон), а у

водяних — до 33 м завдовжки при масі до 150 т (синій кит). Будова

окремих органів і систем відображає високу організацію ссавців у цілому.

Тіло ссавців поділяється на голову, шию, тулуб, хвіст (у деяких

представників відсутній) і дві пари п’ятипалих кінцівок (у китоподібних

атрофується задня пара ніг).

— Що міститься на голові у ссавців?

Покриви майже всіх ссавців представлені шкірою, вкритою шерстю. Шкіра

має складнішу будову, ніж у інших хребетних. Вона двошарова, досить

товста і міцна. Зовнішній її шар — епідерміс, під ним розташовується

власне шкіра (дерма), а під нею — шар підшкірної жирової клітковини.

— Яку функцію виконує волосяний покрив (шерсть)?
Волосяний покрив оберігає тіло від зайвої втрати тепла та захищає тіло

від пошкоджень.

— Яку будову повинен мати волосяний покрив, щоб виконувати ці функції?



— У деяких видів ссавців, наприклад у китів, тюленів, немає волосяного

покриву. Яким чином у них зберігається тепло тіла?У водяних видів (кити, тюлені) підшкірний жир оберігає тіло від зайвої втрати тепла.

У процесах терморегуляції беруть участь шкірні кровоносні судини, діаметр яких може змінюватися в широких межах, і потові залози, випаровування секретів яких з поверхні шкіри підвищує тепловіддачу. Потові залози розвинені у ссавців різною мірою. Вони відсутні у лінивців, китоподібних, слабко розвинені у собак і котів.

— Які залози, крім потових, розвинені у ссавців? Які функції вони

виконують?

Крім потових, у ссавців є сальні та пахучі залози (видозміна потових або сальних залоз). Сальні залози утворюють жироподібний секрет, який служить для змащення волосся і поверхневого шару епідермісу. Виділення цих залоз забезпечують незмочуваність шерсті водяних тварин. Секрет пахучих залоз відіграє велику роль у житті ссавців (разом із сечею й іншими виділеннями). Пахучі виділення служать засобом внутрішньовидового спілкування. За їхньою допомогою тварини мітять межі зайнятих ними ділянок, знаходять своїх дитинчат. Вони мають велике значення в шлюбній поведінці. Видозмінами потових залоз є молочні залози. Помітні з великої відстані чорні і білі смуги — характерна ознака тварини, що має небезпечну зброю — секрет із сильним запахом.Шлюбний сезон скунса розпочинається в лютому і триває до березня. У цей час самець веде активний пошук партнерки, нерідко для цього він подорожує далеко за межі своєї території. У шлюбну пору скунси стають агресивнішими й охоче застосовують проти тварин і людини свою «хімічну» зброю.

Удень маленька група смугастих скунсів сидить у власноручно виритій або залишеній колишніми господарями норі, яку нерідко розділяє з тваринами іншого виду, займаючи лише невелику її частину. Увечері скунси виходять з нори і вирушають на полювання.

Скунси часто тримають хвіст сторчма, його видно здалеку, і разом з яскравим забарвленням спини він служить застереженням для всіх можливих ворогів. Скунси захищаються від ворогів, направляючи в них струмінь секрету з огидним запахом. Їдка рідина, потрапивши в очі, викликає тимчасове засліплення переслідувача. Поки ворог не здатен діяти, скунс встигає сховатися.
Це цікаво

• Під час поєдинку скунс ніколи не застосовує проти представників свого виду грізну зброю — пахучий секрет.

• Скунса легко можна приручити й утримувати як домашню тварину, заздалегідь видаливши анальні залози.

• Щоб поласувати медом, смугастий скунс передніми лапами качає бджіл

по землі, таким чином позбавляючи їх жала.

• Смугастий скунс у порівнянні з тваринами, що є завбільшки такими, як і

він, у 10 разів краще переносить укуси отруйних змій.

• Єдиним ворогом скунсів, на якого не діє пахучий секрет, є віргінський

пугач, що полює на них уночі.

• Смугасті скунси починають користуватися пахучими залозами з

місячного віку.



Епідерміс шкіри ссавців утворює численні похідні — нігті (людина і

примати), кігті (хижаки), копита (коні, корови, бегемоти), роги (носороги,

олені), луски. Видозміною волосся є вібриси — вуса (у котів), щетина (у

свині) і голки (у їжака й дикобраза).

— Від чого залежить будова та форма рогових утворень епідермісу

ссавців?

Будова того чи іншого утвору епідермісу перебуває в прямій залежності

від умов існування і способу життя звірів. Так, у звірів, що лазять, пальці

мають гострі загнуті кігті. У видів, які риють нори, кігті тупі та сплощені. У

великих ссавців, які швидко бігають, розвиваються копита, при цьому в

лісових видів (олені, лосі) копита широкі та пласкі.

— Які органи чуттів характерні для ссавців?

— Чи у всіх ссавців органи чуттів розвинені однаково?

— Які прогресивні риси ссавців дозволили їм розселитися по всій Землі

та зайняти всі середовища існування?

Прогресивні риси ссавців:

• теплокровні тварини;

• тіло вкрите волоссям;

• вигодовують малят молоком;

• мають шкірні залози;

• добре розвинені органи чуттів.

 Це цікаво

Незвичайні «рекорди» України

• Найбільшим звіром є зубр, маса якого може перевищувати 1 т. Висота

самця в холці досягає 2–3 м, а тривалість життя, як достовірно

встановлено,— 27 років. На території України зубри жили до кінця XVII

ст., але їх беззастережно знищували під час облавних полювань. Нині

вони знову завезені на територію України, найбільше стадо утворилося

на Волині — 130 голів, у Карпатах — близько 100.

• Найбільшою морською твариною, яка мешкає біля берегів України,

є дельфін чорноморська афаліна. Довжина його може бути більше 3 м.

Середня маса — 119 кг, інколи до 150 кг. Живуть дельфіни невеликими

групами і ведуть нічний спосіб життя, а живляться переважно рибою.

• Найменшим звіром є бурозубка мала — представник комахоїдних,

найменша серед землерийок. Завдовжки вона не більше 6 см, маса — до

5 г. Отже, завбільшки вона з мишу, і тому їх часто плутають. Трапляється

в усіх лісових та лісостепових областях України, оселяється в листяних і

мішаних лісах з підвищеною вологістю та розвинутим трав’яним ярусом.

• Найшвидша тварина суходолу — заєць. Він може розвинути

швидкість до 70 км/год, олень — до 67, вовк — до 65, лисиця і козуля —

до 60 км/год.

• Рекордсменами серед довгожителів лісової фауни України є бобри,

які живуть до 50 років. Тривалість життя ведмедів бурих — 30–50, куниці

лісової — 15–17 років.

• Довгожителем серед свійських тварин вважається осел: він живе

до 50 років, кінь — до 30, корова — до 20, вівця, собака — до 15, кіт — до

10–12 років.

• Хто найбільше їсть? Серед хижаків найбільш ненажерлива афаліна

— 30, вовк — 2, собака —1,4, лисиця — 0,5 кг корму. Серед рослиноїдних

першість належить лосю — 35 кг, за ним ідуть баран — 4, кабан — 3,

бобер — 2, а землерийка — лише 10 г.

• Найбільшими рогами серед звірів України природа обдарувала лося.

Розмах — 1,5 м, маса 20–25 кг, ширина однієї лопати — до 60 см.

Рекордсменом номер 2: олень благородний: довжина рогів — понад 1 м,

маса сягає 11–12 кг.

• Найкращим нирцем вважається бобер. Він може перебувати під водою

15 хв, ондатра — 12 хв.



 Розгадати кросворд та дати визначення терміна, який у ньому

зашифрований.

Запитання до кросворда:

1. Шкірні залози, які добре розвинені у коня.

2. Відділ тіла, за яким ми можемо здогадатися про настрій і намір собаки.

3. Тварина, у якої шерстини видозмінилися в колючі голки.

4. Короткі та м’які волоски волосяного покриву ссавців.

5. Рогові утворення покривів ссавців.

6. Довгі й шорсткі шерстини волосяного покриву ссавців.

7. Відділ голови ссавця.

Загальна характеристика типу Молюсків 8 клас

Загальна характеристика типу Молюсків
Що таке двобічна симетрія тіла, вторинна порожнина тіла, незамкнена кровоносна

система, непосмугована та посмугована м’язові тканини?

Яких тварин називають фільтраторами?

Молюски – безхребетні тварини з м’яким несегментованим тілом, яке часто вкрите

захисною черепашкою.

Вони мешкають у прісних (ставковики, жабурниці) та солоних (мідії, устриці, восьминоги,

кальмари) водоймах або на зволожених ділянках суходолу (виноградний слимак, голі

слизуни). Більшість молюсків повільно повзає або веде прикріплений спосіб життя, однак

деякі види здатні плавати зі швидкістю до 70 км/год (як деякі кальмари).

Зазвичай тіло молюсків у довжину не перевищує кількох десятків сантиметрів. Однак

серед них є і справжні велетні. Так, морський двостулковий молюск тридакна сягає

завдовжки до 1,5 м, а маса його тіла - до 280 кг. Живе цей молюск до 200 років.

Серед молюсків є рослиноїдні, хижі види, сапротрофи та фільтратори. Деякі представники молюсків ведуть паразитичний спосіб життя. Відомо близько 130 тис. видів

молюсків (у фауні України - понад 600).

Зовнішня будова.

Тіло молюсків складається з трьох відділів: голови, тулуба і ноги. На голові розташовані

органи чуттів (пара очей та щупальця) і ротовий отвір. Нога - мускулястий орган руху,

розташований на черевному боці тіла.

Тулуб - мішкоподібний виріст спинного боку тіла - з боків оточений складкою шкіри -

мантією. Між мантією та тулубом розміщена мантійна порожнина, сполучена із зовнішнім

середовищем. У ній розташовані органи дихання, до неї відкриваються отвори травної,

видільної та статевої систем.

У більшості молюсків тулуб захищений черепашкою. Її виділяють клітини покривного

епітелію мантії. Ззовні черепашка вкрита шаром рогоподібної органічної речовини. Але її

основна маса складається з кристалів карбонату кальцію, що утворюють середній і

внутрішній шари. Середній шар - порцеляноподібний - побудований з кристалів

карбонату кальцію та має сніжно-білий колір. Внутрішній шар - перламутровий - також

утворений з напівпрозорих кристалів карбонату кальцію. Переливчасте забарвлення

перламутрового шару виграє всіма барвами веселки, оскільки в його пластинках світло

розкладається на окремі кольори спектра.

Симетрія тіла молюсків двобічна, проте у більшості представників класу Черевоногі

черепашка спірально закручена, тому симетрія тулуба й внутрішніх органів у них

зрушена.

Покрив тіла молюсків складається з одношарового епітелію.

Ця тканина має багато залозистих клітин, які виділяють слиз, речовини черепашки тощо.

Епітелій зябр і мантії переважно війчастий, биття війок спричиняє тік води через мантійну

порожнину.

М’язи молюсків поділені на окремі пучки, що виконують певні функції: одні з них

втягують ногу та голову молюсків у черепашку, інші забезпечують пересування тощо.

Особливі м’язи-замикачі, скорочуючись, закривають стулки черепашки двостулкових

молюсків.

Особливості внутрішньої будови.

Молюски, як і кільчасті черви, мають вторинну порожнину тіла. Але проміжки між

внутрішніми органами здебільшого заповнені пухкою сполучною тканиною.

Травна система молюсків починається ротом і закінчується анальним отвором, що

відкривається в мантійну порожнину. На межі ротової порожнини та глотки можуть бути

розташовані рогові потовщення - щелепи. Глотка має м’язовий виріст - язик, вкритий

численними поперечними рядами зубців з рогоподібної речовини - терткою. За її

допомогою молюск зішкрібає їжу з різних поверхонь. У глотку відкриваються протоки

пари слинних залоз. У головоногих і деяких морських черевоногих до складу слини, крім

травних соків, входять отруйні сполуки, якими молюски вбивають здобич - різних

морських безхребетних і рибу. Середній відділ кишечнику утворює мішкоподібне

розширення - шлунок, у який відкриваються протоки травної залози - печінки (мал.1).

Органи виділення молюсків - нирки.

Внутрішнім кінцем кожна нирка відкривається в навколосерцеву сумку, зовнішнім - у

мантійну порожнину, куди виводяться кінцеві продукти обміну речовин.

Кровоносна система молюсків, як і членистоногих, незамкнена. Є мускулястий орган -

серце, що складається з камер - передсердь і шлуночків. До передсердь від органів

дихання надходить збагачена киснем кров. Унаслідок скорочення передсердь вона

потрапляє у шлуночки. Скорочуючись, шлуночки виштовхують кров по судинах у

проміжки між органами.

Більшість молюсків - мешканці водойм.

Вони дихають розчиненим у воді киснем за допомогою тонкостінних зябер, розміщених у

мантійній порожнині. У наземних і частини прісноводних черевоногих молюсків

(ставковик, котушка ) мантійна порожнина перетворилася на легеню. У молюсків

легеня - це тонкостінна ділянка мантії, в якій розгалужуються кровоносні судини: там

здійснюється газообмін. На відміну від зябер, легеня дає змогу дихати атмосферним

повітрям. Тому мешканці водойм, які мають легеню, час від часу спливають до поверхні

води, щоб захопити повітря.

У більшості молюсків нервова система складається з нервових вузлів, з’єднаних між

собою нервовими стовбурами. Ці елементи скла дають центральну нервову систему, а

нерви, що відходять від вузлів і стовбурів, периферичну. Нервова система молюсків

належить до розкидано-вузлового типу. Проте у молюсків, які ведуть активний спосіб

життя (головоногих), утворюється головний мозок складної будови.

Органи чуттів у молюсків різноманітні. На поверхні шкіри розкидані рецептори дотику, їх

багато на щупальцях, розташованих на голові. Органи хімічного чуття реагують на

хімічний склад води. Органи зору - очі - найскладніше побудовані у головоногих

молюсків. У двостулкових молюсків, у зв’язку з пасивним живленням і малорухомим

способом життя, органи чуттів розвинені слабко.

Розмноження та розвиток молюсків.

Серед молюсків відомі як роздільностатеві види, так і гермафродити. Запліднення може

бути внутрішнім чи зовнішнім. Для більшості морських видів характерний непрямий

розвиток. У них є різноманітні личинки, що ведуть планктонний спосіб життя і слугують

для розселення виду. Більшість прісноводних і всі наземні види мають прямий тип

розвитку. Оскільки молюски ростуть протягом усього життя, розміри їхньої черепашки

постійно збільшуються.

1. Які особливості зовнішньої будови молюсків?

2. Що собою становлять покриви молюсків?

3. Чим живляться молюски?

4. Які особливості будови кровоносної системи молюсків?

5. Як у молюсків відбувається газообмін?

6. Яка нервова система та органи чуттів молюсків?

7. Як спосіб життя впливає на зовнішню будову молюсків?

Пагін. Його будова. 6 клас

Пагін. Його будова.

 3 яких органів складаються квіткові рослини?

Надземним вегетативним органом рослини є пагін.

Він складається зі

 стебла, бруньок та листків

Яка будова та функції стебла?
 Осьовою частиною пагона, яка з'єднує в єдине ціле всі його складові (листки, бруньки), є

стебло. По стеблу здійснюється висхідний та низхідний рух водних розчинів. Стебло

також забезпечує зв'язок надземних частин рослини з її кореневою системою.
 На стеблі завжди можна побачити місця прикріплення одного чи кількох листків - вузли.

Частина стебла між двома сусідніми вузлами має назву міжвузлля. Верхній кут, утворений

стеблом і листком, називають пазухою листка. Як ви пригадуєте, бічна частина пагона, що

здійснює фотосинтез, дихання та випаровування води, - це листок.

На кінчику пагона розташована верхівкова брунька. Брунька - це зачаток нового пагона з

дуже вкороченими міжвузлями (мал. 53). Вона забезпечує ріст пагона та його галуження.

Візьміть гілку бузку, гіркокаштана або бузини і розгляньте зовнішню будову бруньок. Усі

вони мають коричневе, сіре чи буре забарвлення і вкриті зовні ущільненими

видозміненими листками -лусками. Луски захищають зачаткові внутрішні листки та

стебло від ушкоджень. Луски часто виділяють смолисті речовини (наприклад, у тополі,

берези, ялини, сосни). Ззовні луски можуть бути вкриті густим пушком з волосків, що

забезпечує їм додатковий захист від холоду та висихання. Якщо бруньку розрізати

вздовж, можна за допомогою лупи розглянути її внутрішню будову . Осьовою частиною бруньки є зачаткове стебло. У його нижній частині можна побачити зачатки майбутніх листків. Зачаткові стебло, листки і бруньки разом утворюють зачатковий пагін. Його верхівку називають конусом наростання. Клітини конуса наростання поділяються, забезпечуючи ріст пагона у довжину.


Які є типи бруньок? За розміщенням на стеблі розрізняють верхівкову та бічні бруньки.

Бічні бруньки, які розвиваються в пазухах листків, називають пазушними, а ті, що

закладаються у будь-якій іншій частині стебла, а також на коренях чи листках, -

додатковими.

Залежно від особливостей будови розрізняють бруньки вегетативні та генеративні.

Всередині вегетативних бруньок на зачатковому стеблі є зачатки листків. А генеративні

бруньки мають зачаткові квітки або суцвіття. Квіткові бруньки дерев'янистих рослин,

насамперед плодових, завжди більші за розмірами, ніж вегетативні, і здебільшого кулястої

форми. Змішані бруньки мають водночас зачатки квіток та листків.

Як із бруньки розвивається пагін? Ви, напевно, не раз бачили, як із приходом весняного

тепла бруньки набрякають, а згодом з них з'являється молоде стебло із зеленими листками  Це зовні. А що ж при цьому відбувається всередині бруньки?
 Клітини твірної тканини конуса наростання починають ділитися, завдяки чому міжвузлля та листки видовжуються, покривні луски розсовуються та відхиляються від стебельця, і розвивається новий пагін. Згодом луски відпадають, а на місці їхнього прикріплення залишаються рубці.

В однорічних видів усі бруньки розвиваються протягом теплої пори року. У багаторічних

рослин холодного чи помірного клімату взимку пагони не ростуть. Із пазушних бруньок,

що перезимували, навесні виростають нові бічні пагони. Деякі з пазушних та додаткових

бруньок після зимівлі не розвиваються. Це так звані сплячі бруньки. Вони можуть

перебувати у стані спокою декілька років і відновлюють ріст у разі ушкодження

верхівкової бруньки.



Пагін - вегетативний орган рослин, до складу якого входять стебло, листки та бруньки.

Стебло - осьова частина пагона, що утворює і несе бруньки, листки, квітки та суцвіття.

Листок - бічна частина пагона, що забезпечує фотосинтез, дихання та випаровування

води. Брунька - це зачатковий пагін. Залежно від особливостей будови розрізняють

бруньки вегетативні, генеративні та змішані.

Напишіть відповідь:

1. Що таке пагін? З яких частин він складається?

2. Що таке листок?

3. Що таке вузол, міжвузля та пазуха листка?

4. Що таке конус наростання?

5. Що таке стебло?

6. Чим відрізняються вегетативні, генеративні та змішані бруньки?

Поміркуйте

Яке значення сплячих бруньок для рослини?

понеділок, 25 січня 2016 р.

Характеристика популяцій. 11 клас


Характеристика популяцій. Статева й вікова структура

популяції. Фактори, які впливають на чисельність популяції

1. Чи всі особини будь-якого виду можуть вільно зустрічатися між

собою?

2. Чому існуючі види в більшості випадків розділені на відносно

відокремлені одна від одної групи?

3. Навіщо потрібно вивчати не тільки окремі організми, але і їх

угруповання?

Що таке популяція?

Популяція — це сукупність особин одного виду, які відтворюють себе

протягом великої кількості поколінь і тривалий час займають певну

територію, функціонуючи й розвиваючись в одному або ряді біоценозів.

 Популяція — елементарна еволюційна одиниця, екологічною

ознакою якої є щільність, розподіл особин за віком і статтю, характер

розміщення в межах екосистеми чи угруповання, тип росту та ін.

Екологічна структура популяції — це її стан на певний момент

кількість та густота особин, їх розміщення у просторі, співвідношення груп

за статтю й віком, морфологічні, поведінкові й інші особливості). Структура

популяції являє собою форми адаптації до умов її існування, є своєрідним

віддзеркаленням природних сил, які на неї впливають. Нинішня структура

тієї чи іншої популяції відбиває водночас як минуле, так і потенційне

майбутнє угруповання.

Чисельність популяції — загальна кількість особин на певній

території або в певному об’ємі (води, ґрунту, повітря), які належать до однієї

популяції. Розрізняють неперіодичні (такі, що рідко спостерігаються) і

періодичні (постійні) коливання чисельності популяцій.

Щільність популяцій — середня кількість особин на одиниці площі

чи об’єму. Розрізняють середню й екологічну щільності.Середня щільність

— це кількість особин (або біомаса) на одиницю всього простору.

 Екологічна щільність — кількість особин (або біомаса) на одиницю

заселеності простору (тобто доступної площі або об’єму, які фактично

можуть бути зайняті популяцією). У разі збільшення чисельності щільність

популяції не росте лише у випадку її розселення, розширення ареалу.

Статева й вікова структура популяцій

Співвідношення чоловічої і жіночої статей у популяції має важливе

екологічне значення, оскільки воно безпосередньо пов’язане з потенціалом її

розмноження, а отже, із впливом на життєдіяльність усієї екосистеми.

Причому це стосується лише роздільностатевих організмів. Справа в тому,

що в популяціях розрізняють одностатеві та двостатеві структури.

Одностатеві популяції складаються лише із жіночих особин і розмножуються

партеногенезом (розвиток яйцеклітини відбувається без запліднення: бджоли,

тлі, коловертки, багато спорових і насінних рослин). У природі більш

поширені двостатеві популяції. У тваринному світі переважають

роздільностатеві види, зрідка трапляються і в рослин (тополі, мохи).

Гермафродитизм (наявність в одного організму чоловічих і жіночих органів

розмноження) характерний для безхребетних і вищих рослин.

У ссавців, у яких один самець може запліднити декілька самок, для

розуміння розвитку більше значення має чисельність самок, ніж сумарна

кількість особин. Це пов’язане з тим, що лише поодинокі види утворюють на

період розмноження окрему пару, яка може зберігатися до кінця життя

одного з партнерів.

Співвідношення статей — це відношення кількості самців до

кількості самок або кількості самців до загальної кількості самців і самок.

Завдяки генетичній детермінації кількість самців і самок майже однакова

(1:1). Співвідношення статей у вищих тварин має практичне значення

(свійські тварини, кури, олені). В Європі популяція благородного оленя так

швидко розростається, що доводиться відстрілювати не лише самців, але й

самок. Для характеристики статевої структури популяції застосовують ряд

показників, зокрема відношення кількості жіночих особин до певної

кількості чоловічих особин (у частинах або відсотках). Показник статі

подають у вигляді десяткового дробу, наприклад 0,40. Вихідний показник

статей найчастіше виражається як 1:1, але з віком він відхиляється від цього

показника, що пов’язано з неоднаковою смертністю в групах чоловічих і

жіночих особин.

Важливим аспектом структури популяції є також віковий розподіл,

тобто співвідношення чисельності особин різних вікових класів і поколінь.

Такі популяції називають поліциклічними (деревні рослини, багаторічні

трави, хребетні та безхребетні, життя яких триває понад один рік). Популяції,

які складаються з особин одного віку, називають моноциклічними (більшість

трав’яних рослин, комах).

Вікова структура стосується не лише унітарних організмів (в

основному, організми тварин, будова яких значною мірою зумовлена

генетично), але й модулярних (в основному, організми, в яких із зиготи

розвивається якась одиниця будови (модуль): коріння, пагони, крона, листя).

Загальна будова тіла рослинного організму визначається, по суті, кутами між

суміжними модулями й довжиною стебел чи міжвузлів, що їх з’єднують.

Кожен із модулів, розвиваючись, молодшає чи старішає, причому це може

відбуватися одночасно, що ускладнює встановлення вікової структури

популяції.

Слід брати до уваги, що характер життєдіяльності модуля, подібного

до листка чи кореня, із віком змінюється. При цьому часом змінюється і його

поживна цінність, а також ступінь принадливості для фітофагів. Листя чи

коріння зазвичай стають жорсткішими, вміст у них волокнистих речовин

підвищується, а білка — падає, що зменшує відсоток засвоюваності їжі. Тому

найкраще в якості лучної трави «розбирається» худоба, вибираючи

найпоживнішу.

Вікова структура популяції характеризує її здатність до розмноження.

Американський еколог А. Боденхеймер виділив три екологічні віки популяції

(три вікові стадії популяції): передрепродуктивний, репродуктивний і

пострепродуктивний. Тривалість цих періодів у різних організмів

коливається. У багатьох тварин і рослин особливо тривалим буває

передрепродуктивний період. Якщо умови сприятливі, у популяції присутні

всі вікові групи, які забезпечують відносно стабільний рівень її чисельності.

Облік і аналіз вікової структури має велике значення для раціонального

ведення мисливського господарства і прогнозування популяційноекологічної

ситуації.

IV. Узагальнення, систематизація й контроль знань і вмінь учнів

Дати відповіді на питання:

1. Що таке популяція?

2. Яку вікову структуру може мати популяція?

3. Від чого залежить статева структура популяції?

4. Які фактори впливають на структуру популяції?

5. Термін  «екологія» вперше введений вченим:

а) Ч. Дарвіном;  б) К. Ліннеєм; Ж – Б. Ламарком; г) Е. Геккелем.

6. Наука про взаємозв’язки живих організмів та їхніх угруповань між

собою та довкіллям, про структуру і функціонування надорганізмових

систем: а) біологія; б) анатомія; в) екологія; г) ботаніка.

7.Напрямки екологічних досліджень:

а) екологічні фактори;

 б) популяційна екологія;

в) біогеоценологія;

г) біотехнологія.

8. Встановіть відповідність:                                                  Чинники

1.Компоненти та властивості неживої природи,              а)антропогенні                

які прямо чи опосередковано впливають на окремі        б) абіотичні

  організми та їхні угруповання (температура,                в) біотичні

 вологість, світло, тиск, рух повітряних мас,

сніговий покрив).

2.Різні форми взаємодії між особинами в популяції

і між особинами в угрупованнях.

3.Різні форми господарської діяльності людини,

що змінюють стан середовища існування різних видів

живих істот, в тому числі і людини.

9. Зміни екологічних чинників:

1 періодичні       а)виверження вулканів, урагани, фаза Місяця;

2 неперіодичні  б) зміни клімату Землі, пов’язані з рівнем Світового океану;

3 спрямованими протягом значних

історичних проміжків часу                                          в)час доби, пори року. 

10.Пристосування організмів до умов середовища існування –

а) конфлікт;

б) оптимум;

в) адаптація;

г) стресостійкість.


пʼятниця, 22 січня 2016 р.

Клас Птахи 7 клас


Цікаві інтелектуальні квести з біології та хімії 

Виконайте тести. Клас Птахи:


1.Вищі хребетні тварини, які пристосувалися до польоту:
а) земноводні; б) плазуни; в) риби; г) птахи.

2.Риси пристосованості птахів до польоту:
а) шкіра суха, без залоз, вкрита роговими лусками і шитками;
б) періодично відбувається линяння;
в) шкіра тонка і суха ( у більшості є лише одна куприкова залоза);
г) обтічна форма тіла, яке покрите пір’ям.

3.Птахи:
а) здатні підтримувати сталу температуру тіла (теплокровні тварини);
б) тварини, температура тіла, яких залежить від температури довкілля
(холоднокровні).

4.Особливості скелета птахів: 
а) скелет легкий (кістки пневматичні – заповнені повітрям)
і міцний ( багато кісток зростаються, утворюючи нерухомі комплекси);
б) череп нерухомо з’єднаний з хребтом, утворюючи єдиний клин; хребет має
два відділи: тулубовий і хвостовий; двовгнуті хребці з’єднані за допомогою
суглобових відростків і забезпечують міцність і рухливість скелета лише у
горизонтальній площині;
в)хребет утворений п’ятьма відділами: шийним, грудним, поперековим,
крижовим і хвостовим; грудний відділ має добре розвинені ребра, які
з’єднуються з грудиною,утворюють грудну клітку.

5. Особливості мускулатури птахів:
а)розвинена мускулатура шиї і кінцівок, добре розвинені м’язи, що
піднімають і опускають крила;
б) диференціювання м’язів знаходиться на початковому етапі і торкнулось
тільки м’язів, які рухають очі, зябра і щелепи.

6. Встановіть відповідність між назвами та екологічними групами птахів:

1. Ластівки, стрижі                                                   А відкриті повітряні простори

2. Страуси, дрохви, стрепет,                                   Б степи і пустелі
 рябки, саджа

3.Чаплі, лелеки, кулики,качки,                                 В болота,узбережжя, відкриті          
щирки,гуси, пелікани, лебеді                                ділянки прісних водойм                  

4. Синиці, корольки, дятли,повзики,                      Г ліс
 мухоловки, соколи, глухарі, тетеруки. рябчики

7. Встановіть відповідність між рядами та систематичними групами  птахів:

1. Надряд Пінгвіни                        А  Горобцеподібні, Гусеподібні,

2. Надряд Безкілеві                             Куроподібні,Лелекоподібні

3.Надряд Кілегруді                            Б Пінгвіни

                                                           В Страуси, ківі

8.Серце у птахів:

а) однокамерне; б) двокамерне; в) трикамерне; г) чотирикамерне.

9.Серед перелічених ознак виберіть ту, яка птахам НЕ властива:

а) тіло вкрите пір’ям;
б) навесні та восени багато птахів здійснюють далекі міграції;
в) температура тіла залежить температури довкілля;
г) передні кінцівки – крила;
д) шлунок утворений двома відділами;
е) у них швидко виробляються умовні рефлекси.

10. Вкажіть всі правильні відповіді:

а) суха шкіра,відсутність залоз на шкірі у птахів вказує на походження їх від
плазунів;
б) міцність скелета птахів зумовлена зростанням окремих кісток між собою та
вмістом значної кількості неорганічних солей;
в) птахи мають добре розвинені дихальні шляхи;
г) птахи подрібнюють їжу за допомогою зубів;
д) артеріальна кров у птахів повністю відокремлена від венозної;
е) у птахів є сечовий міхур4
є) у птахів сприйняття запахів обмежене;
ж) власне яйцем вважається жовток із зародковим диском;
з) пташенята виводкових птахів голі та сліпі, не можуть самостійно
харчуватися і довго залишаються у гнізді.

11. Зуби у птахів: 

а) однотипні, конічної форми пристосовані до захоплення і утримування
здобичі;
б) зуби диференційовані (різці, ікла, кутні) використовуються не лише для
утримування здобичі, але й для перетирання їжі;
в) зуби відсутні, функціонально заміщені роговими чохлами, що вкривають
щелепи;

12.Дихання у птахів:

а) крім шкірного дихання, з’явились комірчасті легені;
б) газообмін  відбувається в численних зябрових капілярах, кров у них тече
назустріч воді, що їх омиває;
в) подвійний газообмін, як під час вдиху, так і під час видиху.





Виконайте тести